[give_form id="1392"]

Центр психоемоційного відновлення
«Повернись в майбутнє»

«Повернись в майбутнє»

Проаналізувавши інформацію отриману від учасників бойових дій в період від 2015 року до тепер, дійшли висновку, що перебування ветерана в закладі схожому на лікарню, госпіталь, санаторій сприймається досить напружено та умовно негативно. 

В основному негатив проявляється в наступних факторах:

  • Відчуття, що ти хворий та потребуєш лікування.
  • Незайнятість як розумово так і емоційно.
  • Байдужість персоналу до ветерана.
  • Відсутність новизни як у відчуттях так і у емоційній складовій.
  • Нав’язування режиму та правил.
  • Бачення людей у медичних халатах які оточують кожного дня ветерана.

Для працівників таких закладів в більшості є байдуже на проблеми ветерана і його переживання, відповідно ефективне відновлення є неможливим. Людина котра не воювала і не знає, що таке війна не зможе зрозуміти, що відбувається в більшості випадків із свідомістю ветерана. Навіть перегляд роликів про війну чи слухаючи чийсь досвід участі в бойових діях не зможе зрозуміти емоційоної та психологічної складової самої війни. Тобто, що таке страх, смерть побратима, постійне відчуття небезпеки, який запах смерті, що таке відчуття від прильоту поруч багато є схожих емоційних складових. Тому і не дивно, що у людей виникають різні залежності та психоемоційні травми в процесі перебування в зоні бойових дій.

Тому і ми проходимо до думки та розуміння, що найкраще допоможе такий самий ветеран, який своїм прикладом, настановою, рекомендацією підштовхне ветерана із проблемою до встановлення на шлях самодопомоги та повернення до соціуму та повсякденного життя.

Дуже часто проблема стосується не тільки самого ветерана, але і оточуючих його людей: це діти, дружина, батьки, та друзі. Повернувшись із війни, ветерана не будуть на якомусь етапі розуміти ані родичі ані оточуючі його люди. Прірва не розуміння буде пов’язана із глибиною психоемоційної травми. Чим більше людина буде реально травмована, тим незрозумілішим він буде для оточуючих.

Це в першу чергу, що до війни це була одна людина, а після війни інша. Ветеран, котрий повернувся, може бути більш дратівливим, мати неконтрольовані прояви агресії, перепади настрою, неякісний сон, не комфорт перебування в будівлі (як приклад можу привести досвід, коли ветеран мав якісний сон тільки в підвалі або бліндажі. В будівлі він не міг навіть заснути без препаратів.). Таких варіантів чи досвідів є багато різних, і про причини цих проявів нестабільності може розуміти найкраще тільки та людина, яка була в таких же умовах або схожих.

Отже, це приводить до розуміння, що допомога потрібна не тільки самому ветерану, а й його найближчому оточенню, це переважно дружина та діти. А ветерани із залежностями більш ефективно зможуть подолати залежність тільки в такому як і вони середовищі, тобто серед ветеранів, які мали залежності, але їх подолали, так і просто ветеранів без залежностей (в розумінні залежностей ми розглядаємо в основному нарко- та алкозалежності, бо вони найпоширеніші).

Які фактори будуть ефективними при відновленні:

  • Добровільне прийняття рішення про відвідування центру відновлення (наприклад по рекомендації чи просто ветеран дізнався про такий центр в мед закладі). Сам факт його власне вибору вже є великим складовим елементом до досягнення позитивного результату. Тобто людина вже потратила час та енергію щоб щось змінити.
  • Навколо такіж самі як і він ветерани. Не в халатах медичних. І їм не є байдуже що буде з таким як і вони є ветераном.
  • Правила обумовлюємо разом між собою.
  • Відсутність строгого режиму тобто коли поїсти відпочити чи самовдосконалюватися вибирає сам ветеран.
  • Долучення ветерана до повсякденного життя центру.
  • Поступове покладення на ветерана дрібних обов’язків (елементи трудотерапії).
  • Проведення різного роду терапій у незвичних місцях та локаціях.
  • Вечірні посиденьки із ненав’язливим спілкуванням.
  • Контроль за вживання алкоголю чи інших речовин обумовлюється на початку.
  • Різні засоби отримання нових знань та відчуттів (Фільм терапія, аудіо терапія, енімал терапія, книги, творчість, конструювання …)
  • Відчуття ветерана, що він серед своїх.
  • Доступність до різного виду релаксації та відпочинку (сауна, чани, спорт, прогулянки, басейни і просто насолоджуватися природою).

Таких факторів можна ще багато добавляти але це є основні. Важливим фактором є ще кількість ветеранів котрі прихали на відновлення, їх повинно бути не більше ніж 20 чоловік або якщо це сімейні групи то не більше 5 сімей із дітьми. Це є важливим фактором бо більшу кількість осіб що проходять відновлення важко буде розділити і приділити їм увагу. Також важливим аспектом буде долучення до процесу відновлення молоді (визначатиметься додатково) у вигляді організації на території центру табору із військово-патріотичним нахилом. Де молодь зможе познайомитися із ветеранами та почути їх досвіди участі у війні та мати приклади для наслідування.

Ще одним і елементом діяльності такого типу центру буде полягати що на його базі буде проходити підготовка:

  • соціальних працівників по роботі із ветеранами та ветеранкам які потребують догляду (ветерани інваліди).
  • Менторів (особи котрі допомагають адаптуватися ветеранові та ветеранкам після демобілізації в соціумі).

Підготовка даних спеціалістів в даному центрі дасть їм практичний досвід та навички в поводженні із ветеранами ветеранками в різних ситуаціях та станах адже мінімальний термін перебування для відновлення буде становити 14 днів.

Немаловажним елементом буде харчування ветеранів які проходять відновлення. Воно буде переважно на продуктах власного, місцевого вирощування та отримання. Продукти які будуть отриманні в центрі це є мед, молоко коров’яче та козяче (козяче молоко дуже корисне при лікуванні туберкульозу), городина різноманітна, гриби, карпатські трави для заспокійливих чаїв.

Отже комплексний підхід в центрі відновлення за типом який тут описано буде значно ефективніший ніж на базі медичних закладів і ще тому, що навколо центру буде формуватися ідейне поселення із ветеранів котрі захочуть жити і працювати як в центрі так і дистанційно в гірській місцевості де є чиста екологія та тишина.

Контакти

+38(096)-561-00-67 Дякович Андрій, керівник фонду

+38(067)-949-94-99 Фітькало Олег, керівник медичного спрямування

+38(050)-371-88-69 Рябушко Микола, керівник технічного спрямування

gobackfuture.ua@gmail.com

Facebook

Сторінка проєкту – Welfare green 

Установчі документи – завантажити